пʼятниця, 2 вересня 2022 р.

Дайджест "Психолог радить"

 










Як боротися зі стресом

У перекладі з англ. слово «стрес» – це тиск, зусилля, натягування, а також 

зовнішній вплив, який створює цей стан. Уперше термін «стрес» був використаний 

Г. Сельє під час розроблення теорії «загального адаптаційного синдрому» (ЗАВ). 

Стресс це психічна та емоційна реакція людини на будь-яку ситуацію, як фізичну,

 так і емоційну. Це особиста реакція, в основі якої лежить ставлення до ситуації, 

а також супутні думки та почуття.  

Саморегуляція  – це управління своїм психоемоційним станом, який досягається шляхом впливу людини на самого себе за допомогою слів, уявних образів, управління м'язовим тонусом та диханням.

Ефекти  саморегуляції :

  • ефект заспокоєння (усунення емоційної напруженості),
  • ефект відновлення (ослаблення проявів утоми),
  • ефект активізації (підвищення психофізіологічної реактивності)

Вправи, спрямовані на саморегуляцію емоційного стану:

  1. Сядьте рівно, наскільки це можливо. Якщо ви спираєтеся на стінку стільчика, спирайтеся. Відчуйте, як щільно вм'ялися в стільчик. У людини є кілька точок опори та контакту, завдяки яким вона може вийти зі стану паніки та стресу і допомогти собі не потрапити у стан травматизації.

Стопи.  Що б не відбувалося, перевіряйте у собі і своїх дітей, наскільки стійко стояти стопи. Подивіться зараз на ваші ноги. У той момент, коли ви чуєте інформацію, що вас лякає, постарайтеся одразу подивитись на свої ноги. Коли з'являється контакт із ногами, з'являється можливість рухатися.

Спина.  Якщо у вас є можливість на щось опиратися, зробіть це. У той момент, коли стає страшно, притулитися до стіни чи спинки стільчика.

Очі.  Озирніться своєю кімнатою. Подивіться, що видно навколо. страшно, у нас розширюються зіниці, щоб охопити поглядом більшу кількість об'єктів. перед очима, а буває, в очах темніє. Тож спробуйте покліпати очима і знайти якусь яскраву точку навкруги, аби сфокусуватися.

Руки.  Стисніть і розтисніть свої руки, потріть їх. У той момент, коли ми трьомо руки, допомагаємо вийти собі з фази стресу. Далі обійміть собі. Коли нам страшно ми потрапляємо у фазу сильного стресу, втрачаємо контакт зі своїм тілом. Ми буквально вилітаємо з нього. Але тільки тіло може витримати те напруження, з яким ми стикаємось. Якнайчастіше замотуйтеся в плед.

Покладіть ліву руку під праву пахву і праву руку — на плечі.

Для дитини цю вправу треба модифікувати так: запропонуйте, щоб вона поклала руку собі на плече, і скажіть, що це як ви або ангел її захищаєте. Якщо ваші діти вірять у янголів-охоронців, зараз саме час це використати.

  1. Точка екстреної допомоги під час паніки

Знайдіть точку між безіменним пальцем та мізинцем і натисніть на неї. Це точка, на яку ми впливаємо, коли стає страшно. Це допомагає заспокоїтися.

  1. Простукування.

Простукуйте грудну клітку, з'єднуючи руки, наче пташки, з періодичністю один удар за секунду, чергуючи руки. А тепер проговоріть про себе чи вголос: "Я справлюся, ситуація справді складна, але я зроблю це". Ця вправа допомагає повернути серцебиття у нормальний ритм. Тому важливо, щоб був саме один удар на секунду. Якщо робити це частіше, серцебиття пришвидшиться.

Якщо дитина самостійно не може це робити, ритмічно постукайте по її колінах чи плечах зі словами: “Ми справимося, справді страшно та важко, але подивись, які ми молодці”.

Управа «Метелик»

Для її виконання поверніть ладони до себе, схрестіть кисті рук та зчепіть великі пальці. Після цього покладіть руки на грудну клітку і почніть дуже легенько постукувати собі пальцями.

4. Управління диханням – це ефективний засіб впливу на тонус м'язів та емоційні центри мозку. Повільне та глибоке дихання (за участю м'язів живота) знижує збудливість нервних центрів, сприяє м'язовому розслабленню, тобто релаксації. Часте (грудне) дихання, навпаки, забезпечує високий рівень активності організму, підтримує нервно-психічну напруженість.

Дихальне вправо «Квадрат»

Управа складається з чотирьох етапів: вдих – пауза – видих – пауза, кожен з яких займає по 4 секунди.

  • Кількість годин виконання кожного з етапів можна збільшувати відповідно до власних потреб та відчуттів.
  • Для дітей молодшого шкільного віку: під час виконання вправи дитина може вести пальцем однієї руки по ладоні іншої, малюючи квадрат. На вертикальних гранях м'якого квадрата робиться вдих або видих, а на горизонтальних - паузі.


Управа: «Дмухання на свічку»

Подуйте на великий палець руки. А тепер представте, що ви дмухаєте на свічку: короткий вдих, а потім видих. Коли ми перебуваємо у стані стресу, перехоплює дихання. Щоб увімкнути в роботу парасимпатичну нервну систему, що відповідає за заспокоєння та розслаблення, треба намагатися робити видихи частіше, ніж вдихи.

Якщо біля вас є діти, які хвилюються, а у вас є мильні бульбашки, це чудово діє. Дмухати на свічки, кульки, мильні кульки, співати — все допомагає.

Управа: "Я - океан"

Уявіть, що ви миттєво виростаєте розміром в океан. Виростаєте величезними, як сонячний промінь чи найвища гора, стаєте дуже високі та широкі по горизонталі та вертикалі. Відчуйте, що за вами сила вашого роду, країни, військових, знань. Відчуйте, який стан приходити. Буде класно, якщо картинку з океаном ви поставите собі на заставку.

У вас зараз є вибір. Ви можете відчувати себе маленькими склянками води, чого від нас очікують вороги, а можемо відчувати себе величезним океаном, який може вмістити в собі всю тяжкість години, з якою ми зіштовхнулися.










Фотогалерея

 

Година психолога "Ні Булінгу"






Інформаційна хвилинка, класним керівникам про булінг

















Класному керівнику

Поради психолога класному керівнику Як успішно провести зустріч з батьками? Можна надіслати батькам запрошення, звертаючись персонально до· кожного. Слід завжди передбачати час для того, щоб родини могли· поспілкуватися. Потрібно враховувати інтереси та потреби родин у виборі тематики· зустрічі. Зустріч з батьками доцільно проводити у затишному, зручному· приміщенні, поставивши стільці колом, щоб всі бачили один одного і змогли вільно спілкуватися. Щоб створити комфортну, невимушену атмосферу, можна· використовувати нетрадиційні методи представлення учасників. Наприклад, запропонувати батькам відрекомендуватися, називаючи своє повне ім’я та пригадуючи, як їх називали у дитинстві, розповідаючи про те, що сказала їм їхня дитина, коли вони виходили з дому тощо. На початку зборів, коли учасники почуваються ще не досить· комфортно, щоб відкрито висловлювати свої очікування, можна зробити це індивідуально, використовуючи маленькі клейкі картки. Ці картки пізніше батьки можуть приклеїти на великий аркуш паперу під назвою «Наші очікування». Аркуш можна використати наприкінці зборів, щоб визначити, які очікування здійснилися, а які – ні. Слід заохочувати батьків до активного обговорення. Цього можна· досягти, ставлячи запитання, які вимагають розгорнутої відповіді, або поділяючи учасників на пари чи невеличкі групи, в яких батьки почуватимуться вільніше і де їм легше буде висловити власну точку зору. Доповідь вчителя має бути короткою, оскільки батьки стомилися після· робочого дня і їм важко концентрувати увагу. Під час виступу доцільно використовувати наочність, відео,· роздатковий матеріал. Розповідаючи про життя класу, можна використовувати фотографії,· магнітофонні записи дітей. Обов’язково слід увести до виступу розважальні ігрові моменти.· З метою діагностики сімейного мікроклімату можна провести· анкетування. Рецепт хорошого робочого настрою Будьте оптимістами! Педагогіка – наука суто оптимістична (втім, як і· будь-яка наука; песимістичний лише дилетантизм). Не забувайте найголовнішого: діти істоти парадоксальні, алогічні· (дорослі теж). Як спілкуватись з батьками? Так само, як і з дітьми. Декотрі наївні· люди радяться з батьками, читають для них лекції тощо. Не робіть таких дурниць. Пам’ятайте: дорослі – це дуже стомлені діти. Виходьте з принципу: не батьки мають виховувати дітей, а навпаки – діти батьків. У взаєминах з адміністрацією: погоджуйтеся абсолютно з усім, що вам· радитимуть або наказуватимуть, але робіть лише те, що самі вважаєте за потрібне. І не рвіться до кар’єри. Пам’ятайте: відмінність директора від учителя полягає в тому, що його легко звільнити, а вчителя складно. Не забувайте: в педагогіці вирішальне значення має перша мить входження до класу, перші уроки, перше знайомство з дітьми – все перше. Пам’ятайте: ваша найголовніша справа – це спілкування з дітьми. Умійте відчувати радість від зустрічі з дитиною. Нудних діти тихо ненавидять. Не тиняйтеся на очах у дітей без діла.· Якщо маєте сумнів у тому, як вчинити, краще не поспішайте.· У сумніві – втримуйтесь. Вчіться вітатися з дітьми, це дуже важливо. Тоном, яким ви кажете· просте «здрастуйте», теж можна виховувати. Не бентежтеся через свої помилки. Діти, на відміну від дорослих,· завжди прощають нам помилки. Діти дуже поблажливі до дорослих. А крім того, якщо вам не вдалося виховати ваших дітей, значить, їм вдалося виховати вас. Хваліть себе тричі на день: вранці, вдень і ввечері. Застосовуйте таку· магічну формулу самонавіювання: я – найгеніальніший, найвеличніший, найдосконаліший Педагог, Усім Педагогам Педагог; діти мене слухають, батьки мене поважають, адміністрація мене любить, а вже як я сам себе люблю, це й не передати. Умійте бути лінивим! Недолік багатьох педагогів у тому, що вони· розвивають бурхливу діяльність, але забувають міркувати. Пам’ятайте: міркувати – ваш найголовніший обов’язок. Умійте залишатися дітьми. Грайте з дітьми, дурійте, скачіть і· стрибайте. Сприймайте своє вчительство як продовження дитинства. Психологічні поради вчителю, що працює з агресивними дітьми Пам’ятайте, що заборони, та підвищення голосу – самі неефективні· способи у виправленні агресивності. Дайте можливість таким дітям своєчасно виплеснути напруження за· допомогою фізкультурних хвилинок, читання вголос, хором тощо. Слідкуйте за своєю поведінкою і за тим, контролюйте свій гнів, не· надаючи йому форму погроз та звинувачень. Важливо, щоб дитина зрозуміла, що вона потрібна в класі, що її· цінують та приймають. А для цього вам необхідно дізнатися про інтереси та здібності такого учня. Та перевести активність у корисне русло. Таким учням слід частіше надавати можливість працювати в групах, де· успіх залежить від колективної роботи, вміння спілкуватися, домовлятися. Один із самих корисних способів змінити поведінку дитини – це· піймати її на хорошому вчинку. Кожен раз, коли дитина стримує себе і не починає бійку, просто відмітьте, що вона стала сильнішою. Дитина реагує на похвалу, користуйтеся цим, для того, щоб зробити добру відношення – звичкою. Введіть штрафні санкції. Це може бути додаткові домашні завдання,· виключення із ради класу. Головне, щоб учень знав про можливі наслідки своєї поведінки. Допоможуть класні години, де піде мова про почуття, емоції, та методи· їх контролювання. Головне, щоб під час таких уроків було менше монологів, але не у якому разі не акцентуйте увагу класу на проблемних дітях. Поради виховання важких підлітків Як упоратись з підлітком? Що ж трапилось з цією милою маленькою дитиною, яка була в нас кілька років тому? Підлітки можуть бути дуже складними, і це не має дивувати вас з огляду на всі зміни перехідного віку, з якими їм доводиться зіштовхуватися. Вам доведеться бути дуже терплячими, щоб упоратись з цим. Попри те, що ви колись самі були підлітками й, можливо, складними для своїх батьків, від вас, проте, потрібно буде багато праці, щоб зрозуміти, через що доводиться проходити вашій дитині. Ви маєте налагодити зв’язок із нею. Це завжди не просто, і вам доведеться дуже постаратися під час цих двох важливих періодів у житті ваших дітей – юності й молодості. Вашим дітям знадобляться всі настанови і все ваше розуміння, які ви можете їм дати. Спілкування й розуміння протягом складних періодів можуть задати тон для життєвих рішень, які доведеться робити вашій дитині. Нижче наведено кілька корисних порад, які придадуться батькам при вихованні підлітків і налагодженні зв’язку з ними: 1. Інтерес З’ясуйте, що подобається вашій дитині. Коли ваш підліток був дитиною, можна знайти щось, чим можна було б з ним займатися. Але коли вони дорослішають, вам доведеться докласти додаткових старань, аби довідатись, що подобається вашим дітям. Можливо, це буде не просто, але здатність співвідносити схильності й антипатії вашої дитини є важливою частиною побудови відкритих стосунків з нею. Пам’ятайте: щоб бути гарним батьком вам також потрібно бути гарним другом. 2. Строгість Чимало підлітків пручаються правилам і обмеженням. Вони думають, що вже дорослі, що можуть про себе подбати. Хоча це почасти й так, підліткам усе ще потрібні обмеження. З новими бажаннями вони можуть заподіяти собі значної шкоди, якщо не стримуватимуть себе відповідальністю. Дайте зрозуміти вашій дитині, що в неї буде більше волі, але при цьому й більше відповідальності. Воля без відповідальності безглузда. Вам варто допомогти своїй дитині навчитися планувати події наперед. Ви не повинні робити це за підлітка; просто спрямуйте його. 3. Спілкуйтеся щодня Щоденне спілкування є важливим для підтримки відкритості між вами. Ваша дитина буде розкутішою, довірятиме вам, якщо ви спілкуватиметеся з нею щодня. Довіра ґрунтується на практиці. Її можна збудувати тільки на багатогранних відносинах, на гарному спілкуванні. Навчіться пізнавати світ, у якому живе ваш підліток, поставте себе на його місце, і ви зможете не тільки досягти довіри у стосунках, але й краще зрозуміти його поведінку. Щоденне спілкування покаже вашій дитині, що ви дбаєте про неї. Це дуже важливий фактор, тому що підлітки почуваються комфортніше з батьками, які активно залучені в їхнє життя. Інакше підлітки можуть звернутися до ненадійний однолітків за порадою або настановами. Дуже важливо, щоб батьки надавали їм керівництво й турботу, що їм так потрібно. Виховання важких підлітків ніколи не було й не буде легким завданням. Різні батьки користуються для його розв’язання різними підходами. Безперечно, важливо вчинити так, як ви вважаєте правильним, але є деякі рекомендації, яких краще дотримуватися, щоб допомогти собі пройти через усе це, а також зрозуміти, що ви не єдиний у такій ситуації. Підлітковий вік триває не вічно, тому не треба зациклюватися на ньому, що ваша дитина завжди залишиться важким підлітком. Натомість сконцентруйте свої сили й увагу, допоможіть дитині впоратись з її проблемами і стати відповідальним дорослим. Ви ж мріяли про це, коли дитина була маленькою?.. 4. Терпіння Коли йдеться про виховання важкого підлітка, ваша терпіння дуже важливе. Бути терплячим важко, тому ви захочете побачити результати негайно. Але у більшості випадків вашій дитині просто необхідно перерости таку поведінку. Можливо, варто відправити дитину у спеціальний центр виправного впливу, і це також потребуватиме від вас терпіння, поки програма не почне давати результатів. Загалом, якщо зможете знайти в собі терпіння, то керуватимете ситуацію значно краще. 5. Упереджу вальний підхід Тільки-но ви помітили що в дитини з’явилися проблеми, вам необхідно починати діяти негайно. Можливо, вам необхідно подумати про спеціальну виправну установу для неповнолітніх ще до того, як ви вважатимете відправлення дитини туди необхідним. Негайний початок дій покаже підлітку, що ви не збираєтесь сидіти, склавши руки, й дозволити йому уживати наркотики, алкоголь або займатися іншими речами, яких ви не схвалюєте. Упереджу вальний підхід може скоротити глибину і тривалість проблем вашого підлітка. 6. Єдиний фронт У багатьох випадках батьки не сходяться в думках про те, яке рішення їм необхідно прийняти щодо ситуації, в яку потрапила їхня дитина. У жодному разі не розказуйте про це своєму синові чи доньці. Ви маєте завжди демонструвати «єдиний фронт». Коли дитина зрозуміє, що ви дієте спільно, однією командою, і вона не зможе втекти під захист одного з батьків, ваші плани допомогти матимуть більші шанси на успіх. Рекомендації педагогу щодо зменшення впливу стресу в педагогічній діяльності Визначте негативні чинники, що призводять до виникнення у Вас· стресу. Намагайтеся уникати їх або за допомогою позитивного мислення змініть свої ставлення до них. Забезпечуйте високий життєвий потенціал у здоров”ї, освіті,· діяльності, сім”ї, позитивному мисленні. Навчіться розслаблятися: тілом, думкою тощо. Стрес викликає· загальну напругу. Розслаблення ж, навпаки, протидіє стресу. Уміння розслаблятися – секрет боротьби із стресом. Зробіть паузу: зробити паузу у спілкуванні; порахувати до 10; вийти з· приміщення. Такі „перерви” потрібно робити якнайчастіше в ті моменти, коли відбувається втрата самоконтролю. При виникненні почуття тривоги або напруги, занурьтеся в„тут ізараз”· сконцентруйтеся на своємк диханні. Змусьте стрес працювати на Вас, а не проти Вас, опануйте головним· умінням – перетворюйте негативні події у позитивні. Оволодіти теорією та практикою позитивного мислення. Паозитивне· мислення – це головний людський інстремент забезпечення здоров”я і благополуччя. Поради психолога учителю-предметнику На помилках учаться. Помилки навіть потрібні для навчального· процесу. Діти не мають боятися припуститися помилки. Давайте дітям можливість максимально виявити свою ініціативу. Учіть· учнів самостійно думати і працювати. Творче ставлення до роботи й навчання – запорука ефективного уроку.· Не у всіх дітей вистачає терпіння та наполегливості поступово· переходити від простого до складного. Не дозволяйте учням не вірити у свої сили. Якщо ваш голос виказує ваше роздратування, розчарування та зневіру,· діти запам’ятають саме ці емоції, а не мудрість, яку ви намагалися до них донести. Кожен учень по-своєму сприймає матеріал. Зважайте на це.· Найкращий той діалог, у процесі якого діти відгукуються не на слова, а· на думки. Добрій пам’яті передує пильна увага.· Думки учня набагато продуктивніші за думки вчителя.· Чогось навчитись можна тільки практикою.· Повторювати вивчений матеріал потрібно з інтервалами. Так· економніше та ефективніше. Створюйте проблемні ситуації на уроках. Там, де немає вибору, немає· мислення. Якщо дитина дивується – вона починає мислити. Нові ідеї – продукт· творчої уяви. Зацікавленість – найсильніша мотивація для навчання.· Учіть дітей робити записи.· Запам’ятовування матеріалу часто-густо залежить від його викладу.· Про рівень учителя можна зробити висновок з того, як він уміє висловлюватися. Є два основних мотиви, які формують поведінку людини: отримати· винагороду й уникнути покарання. Застосуйте ці мотиви на уроках. Якщо вчитель стоїть, він більше привертає до себе увагу дітей.· Плануйте дискусії, диспути на уроці. Це посилює увагу дітей.· Учитель не має говорити без упину. Діти не встигатимуть за його· думками. Про те, наскільки цікавим є зміст уроку, робіть висновок не зі свого· погляду, а з погляду учнів. Особливо ретельно готуйте початок уроку. Часто саме від нього залежить успіх усього заняття.

 

Тьюторство. Що це, як допомагає учням і чи можливо 

в Україні

 ІННОВАЦІЙНІ КОМУНІКАТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ У РОБІТІ

 КУРАТОРА АКАДЕМІЧНОЇ ГРУПИ Методичні рекомендації Запоріжжя

Про методичні рекомендації «Перша психологічна допомога. Алгоритм дій»

ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ ПСИХОЛОГА КУРАТОРУ

Методичні рекомендації для кураторів з організації соціально-психологічної адаптації

Психологічна підтримка "Скринька довіри"

Скринька довіри